Про навчання в Українському Вільному Університеті в Мюнхені та місію Фундації УВУ в Америці
Процес об’єднання Європи супроводжується формуванням спільного освітнього і наукового простору та розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері в масштабах усього континенту. Саме зараз, в епоху стрімких глобалізаційних перетворень, можна з певністю говорити про транснаціоналізацію вищої освіти. Чи можна втілити в життя таке поєднання: відповідати сучасним вимогам часу та зберігати надбання історично викристалізуваної національної освіти? Одним з яскравих представників, якому впродовж майже дев’яносто років вдається зберігати власне обличчя і разом з тим втілювати на практиці необхідні елементи модернізації навчання, є Український Вільний Університет (УВУ), котрий згідноз з вимогами часу, сьогодні під орудою нового Ректора УВУ, професора Івана Мигула зазнав значних змін в навчально-науковому процесі заради утвердження серед провідних Європейських вищих навчальних закладів (детальніше див. на вебсайті УВУ).
ІСТОРІЯ УНІВЕРСИТЕТУ
Осередок української наукової еліти започаткований 89 років тому й дотепер залишається відданим збереженню національної ідеї та розвиткові співпраці між українськими та закордонними вченими. 17 січня 1921 року у столиці Австрії Відні було засновано Український Вільний Університет (УВУ). Пізніше його перенесено до Праги. Ініціатива заснування приватного університету належить українським професорам, письменникам, журналістам і студентам, які були громадянами Австро-Угорщини. Після першої світової війни багато української інтелігенції змушені були емігрувати. У Празі УВУ отримав приміщення у Карловому університеті та фінансову підтримку тогочасного уряду на чолі з президентом Т.Масариком. З огляду на фінансові та інші технічні складнощі в університеті було відкрито спочатку два факультети – філософічний та правничий. Професорська колегія складалася із визначних вчених, серед них Д.Антонович, Л.Білецький, І.Горбачевський, Д.Дорошенко, О.Колеса, С.Рудницький та ін. Під час свого існування в Празі в університеті створено потужне викладацьке, наукове, досліджуюче і публікуюче ядро.
Після кінця Другої світової війни, УВУ змушений покинути Прагу. У Мюнхені почався третій відрізок (після Відня і Праги) в історії УВУ. Вже восени 1945 року УВУ відновив свою роботу. Внаслідок плідної наукової та педагогічної роботи в 1950 році УВУ отримав офіційне визнання Баварського уряду. Досягнення УВУ були додатково визнанні Баварським урядом у 1978 році з підтвердженням права промоції та габілітаціії. У 1992 році Міністерство освіти України визнало правочинність дипломів УВУ.
СТРУКТУРА УВУ
В УВУ не дивлячись на те, що заклад знаходиться в центрі Європи (м. Мюнхен) панує справжня українська аура. Не лише високоякісна освіта, але й патріотичне виховання – є головними рисами Університету. Як і раніше в УВУ тримаються того кредо, що кожна поважаюча себе держава розуміє – випускник вищої школи, позбавлений почуття національної гідності, не утверджуватиме своєї держави, а руйнуватиме її. Саме тому багато уваги приділяється культивації культурної спадщини України на факультетах «Україністики» та «Філософії». Факультет «Державних та економічних наук» також йде в ногу з часом й дозволяє молодим українцям здобути вищу бізнес-освіту найвищого гатунку на рівні маґістерських та докторських вчених ступенів. На всіх факультетах використовуються прогресивні методи викладання.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Як відомо, 19 червня 1999 року в м. Болонья (Італія) було підписано «Болонську декларацію», внаслідок чого країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітянського та наукового простору до 2010 року. В межах цього простору мають діяти єдині умови визнання дипломів про освіту, працевлаштування та мобільності громадян, що має істотно підвищити конкурентоспроможність міжнародного ринку праці й освітянських послуг. УВУ один з першиих включився до впровадження Болонської системи навчання. На даний момент запроваджено систему кредитів відповідно до європейської системи трансферу оцінок (ECTS); проводиться політика сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти, мотивується залучення студентів до наукових та науково-практичних досліджень, що сприяє підвищенню привабливості та конкурентоспроможності вищої освіти в УВУ для інших регіонів світу.
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА
Як видно з вищезазначеного, університет належить до вищих навчальних закладів зі значним науковим потенціалом. Фундаментальні науково-дослідні роботи, що провадяться в університеті спрямовані на вирішення актуальних суспільних та соціально-економічних проблем. Прикладні дослідження переважно спрямовуються на вирішення міжнародно-економічних завдань. Для тих і інших досліджень є характерним широке використання нових підходів в організації науки та відповідність вимогам часу.
Стратегічним напрямком розвитку наукової роботи в університеті є забезпечення, з одного боку, єдності наукової і освітньої діяльності, а з іншого – інтеграція їх з практикою. Такий підхід надає можливість динамічно реагувати на потреби суспільства в цілому, та економіки окремо, а також ефективно використовувати нові знання для вдосконалення навчального процесу.
Для стимулювання наукової активності молодого покоління в УВУ використовуються різні форми роботи – наукові доповіді, проведення незалежних студенських наукових досліджень, тестування. Результати дослідних робіт науковців УВУ можна побачити у різноманітних виданнях. За останні роки видано ряд наукових праць (Міхаель Мозер «Тарас Шевченко та сучасна українська мова», Микола Шафовал, Universitas Libera Ucrainensis 1921-2006, Іван Мірчук Філософські студії та ін.
СПІВПРАЦЯ З НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ ТА УНІВЕРСИТЕТАМИ
Для поглиблення якості освіти та розширення наукової діяльності УВУ веде активну співпрацю з різними установами та організаціями, такими як Harvard Ukrainian Research Institute (Cambridge, MA), Ukrainian-American Humanities Institute, Wisconsin International University Ukraine (Kyiv, Ukraine), University of Illinois Ukrainian Research Program (Urbana, USA), La Salle University, Central and East European Studies Program (Philadelphia, USA), Institut für Slawistik, Universität Wien (Wien, Österreich), Shevchenko Scientifics Society (New York, USA), Ludwig-Maximilians-Universität, Institut für Slavische Philologie (München, Deutschland), Львівський національний університет імені Івана Франка (Львів, Україна), Наукове товариство імені Тараса Шевченка (Львів, Україна), Прикарпатський та національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна).
Окремо слід виділіти тісну співпрацю між УВУ та Фундцією УВУ в США. Фундація була започаткована з метою пропоганди наукової діяльності цього українського закордонного навчального закладу та сприяння в наданні йому фінансової підтримки. Завдяки щирим пожервам української діаспори Америки і вдалось зберегти університет вродовж останніх років, коли повністю припинилась фінансова підтримка зі сторони німецького уряду, а з боку української держави не виникло зацікавленності в підримці цієї української наукової святині.
На даний момент ця організація, на чолі з її головою паном магістром Теодором Воляником, виявляють не тільки наукову, але й фінансову підтримку УВУ, що позитивно впливає на якість та рівень наукових дослідженнь Університету та розкриття його освітянського потенціалу.
Таким чином, співпраця як з науковими, так і громадськими організаціями дає можливіть УВУ, не дивлячись на тяжкий фінансовий період, виконувати свою освітянську та наукову місію на відмінно, нагадуючи своєю відданою працею світовій спільноті та своїм співвітчизникам, що українці – великий народ, який має героїчну історію, багату культуру та глибокі традиції.
На завершення хочеться пригадати слова видатного українського Кобзаря: «…І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь,» – зараз вони як ніколи актуальні та значущі. Знати власну історію та культуру, поважати іншу, обмінюватися найкращими здобутками пращурів, – це чи найкращий шлях до справжньої інтеграції та порозуміння між державами.
д-р Микола Меґец,
професор Гемлен університету
член Управи Фундації УВУ