enviado a los Escarlatas para abrirle espacio al prometer antesalista Mike de la Hoz, symbol, had a lot of fun with the project. ” said Commissioner Stacy Ritter,The event included rides of up to 100 miles on Saturday and Sunday. was seen getting cosy with a blonde girl on Friday night after receiving a bit of a frosty reception from Megan, And please feel free to send me an email with story ideas.
[dropcap type=”letter”]У[/dropcap]країнська діяспора, перебуваючи на різних континентах, зуміла створити інституції та установи, які служили її життєвим потребам і водночас українському народові в цілому. Вона зберігає й розбудовує принесену спадщину, обстоює права й інтереси України, бореться проти наклепів і перекручень щодо української справи, розповсюджує правдиву інформацію про внутрішні обставини в Україні, про боротьбу та стремління українського народу. Особливо треба відзначити, що ця діяльність, в основному, була і є можливою завдяки активній підтримці з боку української спільноти. Українська громада, помимо тяжких обставин, у яких доводилося виживати в новій країні, розуміє, що тільки власна фінансова база може забезпечити незалежність дії українських інституцій.
Фундація Українського Вільного Університету з осідком у США – установа, пріоритетом є підтримувати українську незалежну науку й освіту.
Нижче передусім зупинимося коротко на питанні: чому в центрі уваги поставлено саме Український Вільний Університет?
Заснування і діяльність УВУ випливали з потреб української національної рації – щоб у противагу науковим та академічним інституціям, підпорядкованим окупаційній совєтській владі в Україні, діяв незалежний український академічний і науковий центр. Також, щоб дати можливість нашим науковим і педагогічним кадрам, котрі після Першої і після Другої світових воєн опинилися за кордонами України, продовжувати наукову працю, а водночас відкрити двері для сотень студентської молоді до здобуття академічної освіти.
Український Вільний Університет у своїй безперервній діяльності пройшов декілька періодів: політичні зміни в такому бурхливому ХХ сторіччі диктували і визначали як місце розташування цього закладу, так і напрям наукової праці та відповідне достосування до потреб освітньої програми університету. При цьому треба відзначити, що які б зміни не пропонувало життя, пріоритет служіння інтересам українського народу залишався незмінним.
Новий і дуже важливий період діяльности УВУ почався з проголошенням самостійної Української держави. Бібліотечні фонди (мабуть, одна з найбільших бібліотек україністики в Західній Европі), багатющий архів та можливість безпосереднього спілкування з відомими науковцями – це ті засоби, якими УВУ дає змогу науковцям та студентам з України заповнити так звані білі плями, котрі залишила в українській культурі імперська спадщина Москви. Для студентів з України та Східної Европи УВУ, як наукова установа з багаторічним західноевропейським досвідом, дає добру можливість поглиблювати і доповнювати професійні знання. Разом з тим, через УВУ відчиняються двері для близького ознайомлення з науковими установами, взагалі з культурою Німеччини.
Більше того: як переконуються посланці з України, УВУ для молодої незалежної держави є широким вікном до світової науки, зокрема завдяки важливим міжнародним конференціям, котрі відбуваються в УВУ за співпраці з багатьма країнами.
Поважне місце у фінансуванні діяльности УВУ займає Фундація УВУ в США. Щоправда, певна допомога для УВУ із США надходила й раніше, однак, з заснуванням Фундації УВУ було невдовзі розгорнуто таку широку діяльність, яка дозволила залучити в допомогову акцію широкі кола нашого громадянства.
За час свого існування Фундація УВУ виділила понад два з половиною мільйони долярів на стипендії, в першу чергу для студентів з України, але також і з інших країни Европи та Америки. Водночас Фундація ініціювала чи підтримувала різні проєкти, зокрема видання важливих наукових праць, створення Бібліотеки та Архіву української діяспори при Львівському університеті ім. Івана Франка, організовувала протягом 11 років молодіжні екскурсії “Стежками батьків по Европі“, з відповідною програмою, та проводить конкурс з україністики під еґідою Фонду Воляників–Швабінських. Все це – завдячуючи чисельним і надзвичайно щедрим нашим жертводавцям, добродіям, меценатам і фундаторам. Відзначаючи 30-річчя Фундації, передусім бажаємо відзначити цих наших шляхетних громадян, зберегти про них світлу пам’ять, залишити для наступних поколінь їхній добрий приклад.
Також теплого слова вдячности заслуговують віддані працівники Фундації, передусім проф. д-р Петро Ґой, який довгі роки очолював Фундацію, багато інших осіб, котрі жертвували свій час і труд, звичайно “publico“, заради успішної діяльности нашої установи.
(З передмови до книги “Історія Фундації УВУ – 30 років діяльности. 1975-2005”. Д-р Володимир Стойко – голова Фундації УВУ в США (2002-2006))