5 листопада 2009 Фундація Українського Вільного Університету в Нью Йорку повідомляє, що журі Конкурсу Україністики Фонду Воляників-Швабінських при Фундації УВУ в складі: мґр. Теодор Воляник, проф. д-р Анатолій Карась,  проф. д-р Михайло Присяжний, проф. д-р Тарас Салига, академік Леонід Рудницький (голова), проф. д-р Євген Федоренко визначили таких лауреатів Фонду за 2006 рік. І. Першою премією відзначити: Степана Сапеляка. Хроніки дисидентські від головосіку. Невольнича мемуаристика. – Харків: Майдан, 2007. ІІ. Другою премією відзначити:  1. Ярослава Розумного. “Маркіян Шашкевич на Заході. Збірник статей. (Редактор-упорядник). Friesens. Book Division. Altona, Manitoba, Canada, 2007. – 383 с. 2. Миколу Зінчука. Чарівні казки. – Львів: Каменяр, Тернопіль: Богдан. … Читати далі

В суботу, 2 травня 2009 року в приміщені Фундації УВУ, яка знаходиться в будинку Державницького Фронту на 2-ій Авеню в Нью Йорку відбулися Загальні річні збори. Фундація Українського Вільного Університету була заснована в 1975 році і ввійшла в 34-ий рік свого служіння українській науці і культурі. Голова Управи фундації УВУ мґр Теодор Воляник відкрив Загальні збори, привітав усіх присутніх членів і гостей, та подав порядок нарад, який був прийнятий одноголосно. Рівно ж подав пропозицію вибрати президію Загальних зборів. Хвилинною мовчанкою було вшановано членів фундації, які відійшли у вічність у цій каденції. Головою Загальних зборів вибрано інж. Мирона Свідерського, заступником — … Читати далі

Народилася вона 11 жовтня 1926 року в селі Бонарівці на Лемківщині, Ряшівського повіту, в родині будівельного підприємця Костянтина Станчака і Катерини з Ґолейвів. Під час Другої світової війни Олена-Леся була призначена на працю у Німеччині і опинилася в Мюнхені, де через тиждень була заарештована ґестапо і заслана до концентраційного табору «Дахау». Після війни О.-Л. Ґой перебувала у таборі переселенців біля Мюнхена, де вступила до Пласту і до Юнацтва ОУН. У цей же час вона одружилась з активним пластуном і сумівцем, студентом УВУ Петром Ґоєм. У 1949 р. молоде подружжя еміґрує до США, де оселяється спочатку у Чикаґо, а потім пережджає … Читати далі

Управа Фундації Українського Вільного Університету ділиться сумною вісткою зі своїм членством і українською громадою, що в суботу вранці, 29 вересня 2007 р., після короткої і тяжкої недуги, відійшла у вічність світлої пам’яті Олена-Леся ҐОЙ з дому Станчак У глибокому смутку залишила — доньку Марусю; — сина Юрія з родиною та ближчу і дальшу родину в Америці й Україні. Опечаленій родині Управа Фундації УВУ складає глибокі співчуття. Вічна Їй пам’ять!  

[lightbox original=”https://ufuf.org/wp-content/uploads/2007/02/UVU_budynok.jpg” align=”alignright” title=”Будинок Українського Вільного Університету в Мюнхені. 2007.”]https://ufuf.org/wp-content/uploads/2007/02/UVU_budynok-thumb.jpg[/lightbox] Будинки, як люди: вони мають свій індівідуальний профіль, своє призначення в житті і свою власну долю. Величезна частина із них існує у сірій буденщині і після свого існування не залишає жодного сліду. Вони сходять із лиця землі, їх ніхто не згадує — вони немов би не існували; на їхні місця приходять інші, такі ж самі, без маркантного профілю, без виразного обличчя. У великім контрасті до цієї катеґорії споруд є будинки-велетні, які є знані всьому людству. Це перш за все собори, про які так красномовно писав колись Олесь Гончар, але і … Читати далі

Ось уже майже століття, гордість української діяспори — Український Вільний Університет в Мюнхені, поважно майорить в центрі Европи на славу України. Так, я не помилився — саме гордість української діяспори.  А яку ж позицію в питанні УВУ займає Українська Держава?  Відповідь на це питання спробую дати згодом. З моменту створення УВУ завжди знаходився в процесі пошуку безперервності процесу своєї наукової та викладацької праці. Сама історія диктувала умови впровадження необхідних змін заради майбутнього. І тому сьогодні керівництво Університету розуміє, що, не приділяючи достатньої уваги реформам та не вдосконалюючись як всередині так і з зовні, можна й не встигнути йти в ногу … Читати далі

Про існування цього легендарного навчального закладу вперше довідалась з інтернету, плянуючи здобути докторську освіту за кордоном та цікавлячись навчальними закладами Німеччини. Пригадую, що була приємно здивована, що взагалі такий університет існує, бо ніколи раніше не чула про нього, як і не чула ніколи про УВУ більшість моїх ровесників-студентів в Україні.  Познайомившись ближче з УВУ, зрозуміла, що це перший вищий навчальний заклад і наукова установа української еміґрації за кордоном з його славним історичним минулим. Вивчивши більше про історію цього приватного навчального закладу, відчула гордість за українців, що зберегли його для нащадків. Зокрема, я прочитала такі рядки О. Мазура (Львів) в Інтернеті … Читати далі